РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
Правительство решило изменить модель экономики Украины. Первый вице-премьер-министр Степан Кубив заявил, что в 2017 году в основу модели развития экономики заложен рост инвестиционного спроса и увеличения объемов экспорта.
По словам Кубива, обсуждается проект инновационного развития промышленности Украины до 2025 года. Его ключевые задачи — увеличение доли промышленных товаров в экспорте, уменьшение энергоемкости производства, а также выход на новые рынки, в том числе страны Азии и Африки.
Подробнее о новой модели развития развития страны в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал эксперт по вопросам экономики Владислав Зимовец.
(текст публикуется на языке оригинала)
Ви вже встигли ознайомитись із новою моделлю розвитку економіки?
—
Нова модель і не була в формі такого документу, з яким можна було ознайомитись. Це просто були заяви. Якщо ми говоримо про розвиток, ми не можемо його очікувати без інвестицій. В нинішніх умовах є складнощі, тому що, якщо ми говоримо про оптимістичні сподівання, є перешкоди для того, щоб реалізувати таку модель. По-перше, це дефіцит капіталу і високий рівень процентних ставок на ринку, які може бути вирішено адміністративним шляхом, тому що ця недовіра до банківської системи і зруйнування банківської системи, яке відбулось, деструкція, скажімо так, вони для відновлення потребуватимуть значно більшого часу, ніж для руйнування. Тобто якщо два роки руйнувалось, то потрібно в п’ять разів більше термінів, щоб відновити. Тому внутрішні джерела які інвестицій? Не власні кошти підприємств, фінансовий сектор і держава. А за рахунок яких джерел будуть фінансуватись інвестиції, в цій програмі не вказано.
Така модель можлива?
— Відповідно до економічної теорії, будь-яка інвестиційно спрямована модель передбачає обмеження споживання у поточному періоді. Тобто якщо люди будуть жити гірше, тоді можлива інвестиційна модель. В інакшому випадку вона неможлива. Тобто інвестиції – це відкладене споживання, а якщо кожен з нас не буде витрачати по сто, по тисячі гривен, а залишимо це в банку чи воно було джерелом фінансування, тоді буде інвестиційна модель реалізуватись. В іншому випадку вона не може бути, тому що держава запозичити кошти зараз неспроможна для інвестицій. Зараз вже критично високий рівень державного боргу. Не може бути мови про державні подальші запозичення. Тому тільки обмеження споживання. Якщо будемо жити гірше, ніж зараз, через п’ять років будемо жити краще.
Який бізнес цікавий для інвестицій на українському ринку?
— Можна вкладатися в будь-який бізнес, але потрібні масштаби інвестицій. Наприклад, якщо говорити про високотехнологічні галузі – машинобудування, інші речі, то масштаби інвестицій по ціні дуже великі. Ті три мільярди доларів, які були – пряме фінансування інвестицій за цей рік, уряд говорить, що вони зросли, але цього недостатньо. А маленьке розпорошення інвестицій дає точкове зростання і, можливо, не ініціює процес модернізації масштабне, яке допоможе змінити країну.
Кабінет Міністрів опублікував проект "Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року". Одна з його головних цілей – забезпечення економічного росту за рахунок збільшення експорту та інвестицій, податкової, митної та земельної реформ, приватизації тощо. На вашу думку, чи реальні плани до 2020 року досягти економічного зросту?
— Зростання можливе тільки тоді, коли буде зростання продуктивного капіталу. Тобто знову повертаємось до інвестицій. У нас і так матеріально-технічна база виробнича застаріла була. Потім, в зв’язку з тими подіями, які відбуваються останні три роки, був відкладений інвестиційний попит. Тому потреба в оновленні основного капіталу дуже гостро стоїть. Якщо вирішити цю проблему вдасться, тоді можна говорити, що цей план реалістичний.
Стосовно експорту, є передумови казати про його збільшення в 2017 році?
— Поки немає, експорт у нас знижується. По відношенню до західних країн, СНД експорт не зростає. Просто зростає його частка в структурі експорту за рахунок зниження експорту до колишнього стратегічного партнеру. Будь-яка країна, яка має таку структуру експорту як Україна, переважно сировинна, є дуже залежною від світової кон’юнктури, і щось прогнозувати в даному випадку неможливо, тому що може бути і піднесення, може бути і спад. Але, врешті решт, в довгостроковому періоді вони нівелюються і нічого Україна не отримає, оскільки так побудована світова економіка і правила, що країни сировинні, низькотехнологічні, за рахунок цих країн будуть жити багатші країни.
Наскільки перспективними є нові ринки – Азія та Африка?
— Нові ринки для машинобудівної продукції української – це можливо, оскільки там конкуренція на високотехнологічну дорогу продукцію розвинених країн обмежена, там платоспроможній попит нижчий, але для того, щоб цей попит розвивати, треба розвивати пропозицію, треба щось виготовити. Не можна сказати, що українські склади забити такою технологічною продукцією. Але перспективи є. Якщо в цьому напрямку працювати, то з цього починали і східноазіатські країни, і інші успішні країни починали з цього – з виробництва. Не можна займатись перепродажем чогось. Треба щось виготовити.
Треба ще, щоб ця продукція була конкурентноспроможньою.
— Конкурентноспроможність – це якість і ціна. Тут Україна може бути конкурентноспроможньою, оскільки у нас зараз дуже низька вартість робочої сили, вона швидко не підніметься. Для відновлення того рівня, який був в довоєнний період, потрібно п’ять-сім років вартості робочої сили. Цей період, в принципі, є сприятливим.
Уряд зазначає, що для успішної реалізації Середньострокового плану необхідне ефективне лідерство у всьому процесі прем'єр-міністра України. В цьому є необхідність?
— Про яке лідерство йде мова? Якщо політичне – то так, оскільки уряд у нас відповідальний за економічну політику, а не президент. У нас же парламентсько-президентська республіка, і сфера відповідальності уряду – це економіка. Тому з політичної точки зору це є правильно, оскільки лідерство є відповідальність, а не лише досягнення. Прорахунки повинні бути віднесені на прем’єра, оскільки він відповідальний за ці речі. У нас ця модель ринкової економіки не спрацьовує, вона шкутильгає, але повернення до адміністративної економіки не є варіантом.
Смотрите также: Первое заседание Кабмина в 2017 году
Ранее экономист Захар Попович в эфире "ГС" заявил, что реформа службы занятости — очередная имитация работы Кабмина.
Напомним, экс-первый замминистра соцполитики Василий Шевченко в эфире "ГС" пояснил, какой будет политика властей по субсидированию, и заявил, что правительство может корректировать нормы потребления газа в зависимости от погоды.
