РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
Президент Петр Порошенко в феврале 2017 года может посетить с визитом США. Об этом сообщили в Администрации президента. В АП также подчеркнули, что лично Порошенко не поддерживал ни Дональда Трампа, ни Хиллари Клинтон во время избирательной кампании в США.
Народный депутат и член экономического комитета ВР Олесь Довгий будет представлять интересы промышленников, предпринимателей и работодателей в парламенте. Об этом было объявлено во время съезда Украинского союза промышленников и предпринимателей. В сообщении подчеркивается, что кандидатуру поддержали в Федерации работодателей Украины.
Появилась информация от председателя НАПК Натальи Корчак, которая на своей странице в Facebook написала, что в МВФ зафиксировали: в декларациях некоторых украинских топ-чиновников отсутствует имущество, о котором писала международная пресса. Это отметил и старший эксперт финансового сектора Эмануэль Матиас.
Эти и другие ключевые события в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал директор института информационного общества Ярослав Павловский.
(Публикуется на языке оригинала)
ПРО НЕГОТОВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ ДО ПЕРЕМОГИ ТРАМПА
У Адміністрації президента зазначили, що глава української держави не робив преференцій під час виборчої кампанії ані на користь Клінтон, ані на користь Трампа. Відомо, що українська сторона налагоджуватиме діалог з новим американським керівництвом. Порошенко вже запросив Трампа відвідати Україну.
Чи варто було більш детальніше підготуватися до перемоги Трампа?
— Звісно, що варто було. І варто було формувати якусь стратегію позиціонування. Українська владна політична еліта, в принципі, її сформувала. Але я був переконаний, що у Клінтон більше шансів.
Я брав до уваги стійкість обраної моделі демократії, моделі влади, яка передається, і в цю модель не вписувався в моєму розумінні Трамп. На жаль, українська влада, еліта справді допустила помилку, тому що вона не розраховувала, не обраховувала інші варіанти поведінки.
Дуже показовий приклад був із журналом "Новое время" про те, що вони в останній день змінювали обкладинку, тому що вони були переконані, що переможе Клінтон, і тематика номеру була вже сформована. Буквально в ніч вони переформатовували номер. І те саме відбувалось, повірте, в головах українських політиків.
Є штамп про те, що Трамп є путінським, це від ідеологічної лінії. Українська владна і експертно-політична еліта так само, як і я, продемонстрували типову політичну лінію. Ми не захотіли більш менш глибоко в’язнути в цю проблематику і спробувати проаналізувати світ більше, ніж двополярно. Для нас це не підходить, тому що ми звикли в такому форматі жити.
А якби ми б спробували проаналізувати, ми б спробували проаналізували прагнення суспільства американського, ідеологічні міркування між Республіканською і Демократичною партією, якось би проаналізували алгоритм зміни, циклічність приходу до влади в штатах, можливо, до якогось би висновку прийшли б. Скажу, що українська владна еліта точно "провтикала" цей момент і зробила помилку, на моє глибоке переконання, не зробивши варіант Б.
А треба було робити варіант Б чи просто не декларувати свої думки?
— Це і є варіант Б, що варто було диверсифікувати свої політичні ризики. Проблема в тому, що українська політична еліта спробувала пограти в активну політику. В тому то і справа, що вони "клінтонулись", помилились в даному випадку, можливо, в короткостроковій перспективі зазнавши суттєвих репутаційних втрат.
Сподіваюсь, що в довгостроковій перспективі ця проблема буде вирішена, тому що, мені здається, там є можливості для цього. В короткостроковій перспективі проблема є, і тут наші українські політики виявились, так само, як політичні експерти, не такими далекозорими, щоб робити політичні висновки.
Україна в більшій мірі є суб’єктом міжнародних відносин, ніж об’єктом, який формує цей формат відносин. Ця суб’єктність накладає певні вимоги до позиціонування української політичної еліти. І якщо вони працювали в паровозі з демократичним табором, то зміна реалій викликала драйв: вони не розуміють, на якому вони світі і які правила вони будуть працювати.
Зміна правил в країні, на яку вони не впливають, спричинює до хаосу в свідомості. Українській владі варто зробити паузу, зробити ставку на внутрішні ресурси, зосередитись на вирішенні своїх проблем, щоб потім запропонувати своє бачення цієї моделі, яку їм запропонують в Вашингтоні.
Зробити це складно, тому що вони звикли до фінансової голки, до політичної підтримки. Для того, щоб мінімізувати подібні ризики, варто було б, щоб українська влада формувала чітку, прогнозовану власну стратегію внутрішнього і зовнішнього позиціонування.
ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ДОВГОГО ПРЕДСТАВНИКОМ ІНТЕРЕСІВ БІЗНЕСУ В ВР
Народний депутат і член економічного комітету ВР України Олесь Довгий буде представляти інтереси промисловців, підприємців і роботодавців у парламенті. За словами самого Довгого, вже найближчим часом запрацює офіс бізнес-представника. Цей офіс, сказав Довгий, буде інструментом комунікації між бізнесом і законодавчим органом, його основне призначення — стимулювання реформ в Україні. У цієї організації буде свій потужний аналітичний центр для збору, обробки інформації, інтернет-майданчик для обговорення найактуальніших ініціатив, громадська приймальня.
Як ви відноситесь до призначення Довгого на посаду представника бізнесу у ВР?
— В даному випадку мова йде, якщо говорити про Олеся Довгого, про призначення його як представника від УСПП разом з Федерації Роботодавців України. З іншого боку, є законопроект, який передбачає створення бізнес-омбудсмена в Україні. Мені важко говорити про перспективи і про ефективність Олеся Довгого на цій посаді. А що стосується самої ідеї співпраці бізнесу за владою, 100% вона необхідна.
Про тему омбудсмена, співпраці з владою — це дуже хороша і нагальна тема. Тому що це насправді дуже перспективний напрямок. Якщо ми говоримо, що в нас парламентсько-президентська республіка, і саме парламент визначає стратегію економічних перетворень в Україні, то так.
Бізнес-омбудсмен має співпрацювати з парламентом насамперед. Є одна серйозна проблема — що в парламенті сьогодні є інші пріоритети. Є пріоритети популізму — раз. Є пріоритет міжкланових домовленостей — два. Є пріоритет владного тиску на рівні домовленостей між АП і партіями, фракціями більшості. І в цих пріоритетах пріоритет бізнесу на останньому місці. Це при тому, що бізнес переставлений в усіх фракціях ВР.
Цю проблему можна розв’язати введенням механізму лобізму у ВР?
— Так. Проблема в тому, що немає ринку цивілізованого лобізму, насправді. Підприємці, які мають, наприклад, доступ до неконкретних методів впливу, наприклад, ВР України — це неконкурентний метод впливу, вони раптом можуть забути про те, що існують якісь тези про рівність правил гри для всіх учасників ринку, про конкурентність, про регуляторне середовище. Тому що вони отримали неконкурентні переваги у вигляді депутатського мандату і можливості політичного тиску на уряд.
І я переконаний, що перспективи головної завданням бізнесу сьогодні створити цей режим рівності для всіх. Тому що ви розумієте, вони всі працюють по принципу "сьогодні я у владі, я король, а завтра будемо думати".
От коли бізнес зрозуміє, що єдина платформа — це їх пріоритет, то саме це вони будуть лобіювати в уряді України, а не якісь питання відшкодування ПДВ чи якийсь режим пільгового, особливого пільгового оподаткування. Зараз бізнес до цього дозрів. А натомість влада не готова цього чути, вони готові, навпаки, більше працювати в кулуарному режимі.
ПРО Е-ДЕКЛАРУВАННЯ
Наталія Корчак на своїй сторінці в соцмережах написала, що в МВФ зафіксували, що в деклараціях деяких українських топ-чиновників відсутні статки, про які писала міжнародна преса. У Фонді побачили певну непослідовність в деклараціях деяких українських топ-чиновників, статки, про які писала міжнародна преса, зараз чомусь відсутні в електронному реєстрі. За словами представника МВФ, система електронного декларування є значним досягненням України.
Як ви прокоментуєте реакцію МВФ щодо Е-декларування?
— Я думаю, що ви правильно сказали про те, що західні експерти дивуються. Я думаю, що вони дивуються прийняттю цього законопроекту і дієвості системи. Це ще і депутати, які за неї проголосували, а потім ще й змушені були оформлювати ці електронні декларації.
Це почуття здивування спільне для всіх спостерігачів і учасників процесу — як для зовнішніх експертів, так і для внутрішніх споживачів-громадян України, і для тих, хто заповнював ці декларації. Це здивування – це єдина спільна риса для цього всього.
Яку інформацію отримали українці, коли подивились, у кого скільки мільйонів?
— Всі ж розуміють, що статки і більші, і інша їх структура. І реальні статки, що стосується бізнес-активів, і справжньої нерухомості за кордоном, не розголошуються. Питання, навіщо тримати таку кількість готівки і це визначати.
Тут є проблема, тому що для державних діячів, які мають створювати робочі місця, інвестувати в економіку, залучати внутрішні і зовнішні інвестиції, тримати готівкою під подушкою альтернативний бюджет України – смішно просто. Це точно не свідчення державного мислення в чиновників.
Чи можливо, що західні партнери долучатимуться до перевірки і будуть шукати цю інформацію?
– Я не розумію, як МВФ буде допомагати, але теоретично ФБР — може, якщо зробити відповідні запити через це бюро до міжнародних фінансових інституцій, зробити запит на ті декларації, які показують українські чиновники, депутати, так звані публічні особи, відкриваючи рахунки за кордоном.
Це може бути значно більшою бомбою, ніж те, що ми з вами бачили, спостерігаючи за електронним декларуванням.
Чи варто розуміти, що ця інформація може бути викрита лише співробітниками, наприклад, американських спецслужб?
– Ні, будь-яких. Просто питання в тому, що банківська таємниця – це дуже чутливий момент, і не всі установи ідуть на співпрацю з правоохоронними органами, особливо, наприклад, якщо правоохоронним органом буде Україна, відома своїм корупційним шлейфом.
Я думаю, що співпраця буде значно менш ефективною, ніж співпраця з тим же ФБР.
Чи варто чекати реакції від української влади?
– Іншої реакції, ніж реакція суспільного засудження чи реакція на виборах, сенсу немає чекати, тому що в правовому полі, я думаю, не буде серйозних претензій.
Якщо не посадили за значно більші зловживання, то зараз не будуть саджати. Але є питання до самого суспільства. Якщо суспільство проковтне цей смачний плювок в обличчя з боку офіційних захисників інтересів народу, то ціна цьому суспільству не буде дуже великою.
Я думаю, значно більш справедливим буде рішення цього суспільства, якщо воно запам’ятає і зробить поправку на вітер на найближчому виборчому процесі.
Напомним, политолог Михаил Погребинский в эфире Голоса Столицы спрогнозировал, что после победы Дональда Трампа на выборах у США наконец-то появится четкая позиция по Донбассу, при этом новый президент будет искать компромисс с РФ.
Ранее политолог Алексей Семений в эфире "ГС" заявил, что большинство эпатажных заявлений Трампа не будут реализованы, поскольку его будут сдерживать Конгресс и Республиканская партия.
