РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Протесты в Польше продолжаются, несмотря на то, что накануне, 25 июля, президент Анджей Дуда заявил, что наложит вето на два закона по реформе в судебной системе, которые и вызвали недовольство в обществе.
Речь идет о законах о Верховном суде и Национальном совете судопроизводства. Однако остался третий законопроект, который также не устраивает местных жителей — о судах общей юрисдикции. Этот документ президент Польши не ветировал, а наоборот — подписал. Это и повлекло очередную волну протестов.
Читайте также: Украина для Трампа – инструмент борьбы с оппонентами в США. Опрос экспертов
Подробнее о том, что происходит в стране, насколько масштабны протесты, сообщил в эфире радиостанции Голос Столицы специальный корреспондент из Польши Иван Козловский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Яка зараз ситуація у Варшаві та інших польських містах?
— Це не є якась нова хвиля протестів, вони продовжують попередні протести, які проходили під гаслом "Три рази вето".
Їхня інтенсивність не згасала? Вони тривають, попри дії президента?
— Попри на дії президента тривали ці акції. Але ми хочемо логічно завершити ці наші протести, подякувавши всім тим людям, які проявили свою громадянську мужність і громадянський спротив, і все-таки добилися того, що здавалося неможливим. Отож, акції вчора продовжувалися у Варшаві, в Познані, в Кракові, у Гданьску, у Вроцлаві. В Гданьску, зокрема, до тих людей, які зібралися, звернувся легенда польської солідарності, перший президент Польщі Лех Валенса, який сказав, що він буде надалі продовжувати боротьбу, а ви, звернувся він до людей, думайте, що вам робити далі.
І суть у чому? Суть у тому, що президент підписав третій закон, який стосується судів загальної юрисдикції, і цей закон найбільше буде торкатися людей. Тому що суди загальної юрисдикції — це районні, апеляційні, окружні суди, вони є найближче до людей. І критики змін, які вводить партія влади, системи правосуддя, вони також вважають цей закон неконституційним і таким, що буде обмежувати незалежність судів та суддів. Річ у чому? Критики звертають увагу на те, що найближчі півроку після вступу цього закону в силу президент не матиме вже можливості втручатися, натомість міністр юстиції, який одночасно є і генпрокурором Польщі, має право згідно з цим законом, в перехідний період піврічний звільнити всіх голів і заступників голів судів загальної юрисдикції.
Буде мати право чи зобов'язаний буде це зробити?
— Законом йому це приписано, що він це робить, що він це має зробити впродовж перехідного періоду. Перехідний період піврічний. Буде звільнено всіх голів судів і їхніх заступників. Це йдеться про суди загальної юрисдикції. Це районні, апеляційні та окружні суди. Але суть у чому? Що немає противаг. І це він зробить, і ніхто йому в цьому заперечити не зможе. Натомість, коли пройде перехідний етап впровадження цього закону, міністр юстиції далі може призначати нових голів судів, вже про заступників не йдеться. І якщо буде заперечення, чи вони навіть називають вето Вищої ради чи Національної ради судочинства, тоді він мусить подати нову кандидатуру на посаду голови суду.
Розумію, що це, може, надто деталізовано, але йдеться про те, що це один з важелів. І критики цього положення звертають увагу на те, що поки що, оскільки президент наклав вето на закон про Вищу раду судочинства, яка мала бути підпорядкована завдяки цьому закону, правлячій партії, є незалежною, то така противага є. Хоча невідомо, як влада поступить далі, чи не буде паралізована Вища рада судочинства.
Але суть у іншому. Інші моменти, на які вказують критики цього закону, і на його небезпеку. Що міністр юстиції, який одночасно є і генпрокурором, таким чином буде мати можливість впливати на голів судів і їх заступників, а через них чи за їхнього посередництва впливати також на керівників відділів судів, судових секцій. А також і на конкретних суддів, щоб під час того, коли вони будуть ухвалювати рішення. І омбудсмен польський вказує на те, що це йому нагадує часи Польської Народної Республіки. Тобто комуністичні часи.
Є якесь бачення виходу з ситуації? Є інформація, що Єврокомісія має оцінити зміни в системі судочинства в Польщі. Вплине рішення Єврокомісії на цю ситуацію?
— Я хочу сказати так, що Єврокомісія була дуже серйозно налаштована, коли були ухвалені парламентом Польщі вищезгадані три закони. Зі стриманим оптимізмом у Брюсселі оцінили два вето польського президента, що стосується сьогоднішнього рішення, яке має оголосити Єврокомісія, воно стосується на лише цих трьох останніх законів, тому що процедура вивчення, дотримання Польщею чи перевірки дотримання Польщею принципів правосуддя, вона ведеться ще з 2016 року, коли правляча партія вносила зміни у законодавство, яке регулює діяльність конституційного суду.
І це ще тягнеться з того часу. Тобто ЄС в цих справах дуже повільний. Але ви запитали конкретне запитання — чи вплине? Хочу вам сказати наступне. Що в день підписання президентом, накладення вето, ввечері ми могли спостерігати в Польщі, що є певна конфронтація, колізія між президентською гілкою влади та гілкою влади виконавчою. Тому що практично в один і той самий час зі зверненням до народу виступає президент країни, і виступає прем'єр в той самий час.
Президента транслюють комерційні канали, прем'єра транслюють державні канали. І суть в чому? Президент обґрунтування має, що він ветував закони, які є неконституційними, натомість прем'єр уряду звинуватив президента у тому, що він затримує судову реформу — це раз. А по-друге, чітко наголошено, що "Право і справедливість" правляча в Польщі партія, не буде піддаватися вимогам вулиці і закордону.
Які прогнози щодо ситуації з акціями протесту?
— Якщо йдеться про ті сили, які організовували виступи "Три рази вето", тобто проти цих законів, вони не будуть ці виступи ескалувати, ескалації не намічається найближчим часом. Проте є вже сигнал, що у суботу-неділю на вулиці Варшави, мають вийти інші сили, які мають продемонструвати підтримку уряду у проведенні такого роду в такій формі цих реформ. Адже люди не заперечували проти самих реформ, тому що реформи правосуддя і судочинства потребують, всі це розуміють.
І політики, і громадянське суспільство. Але річ у тому, що ці закони, які були прийняті, вони носили в першу чергу кадровий характер. Йдеться не про системну зміну правосуддя, а про кадрові зміни. Опозиція і учасники виступів, які відбувалися, побоюються, що просто будуть проведені кадрові чистки в судах, суди будуть підпорядковані конкретній політичній силі, яка з їхньою допомогою чи використовуючи судову гілку влади, буде протягувати ті судові рішення, які будуть їй потрібні в реалізації її політики.
Ранее главный редактор портала prostir.pl Игорь Исаев в эфире "ГС" заявил, что власти Польши реформируют судебную систему под себя, так как хотят подчинить социально активных граждан.
Напомним, политолог Александр Палий заявил в эфире "ГС", что попытка Польши навязать Украине свое видение истории не означает ослабление отношений между странами и поддержки на европейском уровне.
